1. Словник української мови Грінченка

повидну

Повидну

нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повидну — пови́дну прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. повидну — див. засвітла Словник синонімів Вусика
  3. повидну — присл., розм. Те саме, що по-видному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повидну — ПОВИ́ДНУ, присл., розм. Те саме, що по-ви́дному. Коли заснув [Прокопій] – не помітив, але прокинувся вже зовсім повидну (Ю. Збанацький); О Києве! Ти ідеали віри Старої нам в ділах нових являєш, Що поночі снували суєвіри, Ти повидну утоком затикаєш (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  5. повидну — ПОВИ́ДНУ, присл., розм. Те саме, що по-ви́дному. Коли заснув [Прокопій] — не помітив, але прокинувся вже зовсім повидну (Збан., Доля, 1961, 97). Словник української мови в 11 томах