повидовбувати
Повидо́вбувати, -бую, -єш
гл.
1) Выдолбить (во множествѣ).
2) Выковырять (во множ.). Повидовбував йому очі. Рудч. Ск. II. 28. Як очей на спичку не повидовбує. Конот. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повидовбувати — повидо́вбувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повидовбувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Видовбати все чи багато чого-небудь. 2》 діал. Виклювати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повидовбувати — ПОВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Видовбати все або багато чого-небудь. Знайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! (Панас Мирний). 2. діал. Виклювати все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- повидовбувати — ПОВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Видовбати все або багато чого-небудь. Знайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! (Мирний, II, 1954, 51). 2. діал. Виклювати все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах