повиж

Пови́ж

нар. Выше. Повиж моря краю зачився місяць в туманах блукати. Федьк. І. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиж — присл., зах. Вище. Великий тлумачний словник сучасної мови