повиковирювати
Повикови́рювати, -рюю, -єш
гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі. К. МБ. III. 242.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиковирювати — повикови́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиковирювати — ПОВИКОВИ́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виковиряти все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах