повиняньчувати
Повиня́ньчувати, -чую, -єш
гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиняньчувати — повиня́ньчувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиняньчувати — -ую, -уєш, док., перех. Виняньчити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиняньчувати — ПОВИНЯ́НЬЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Виняньчити всіх або багатьох. Я в їх усіх дітей повиняньчувала (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- повиняньчувати — ПОВИНЯ́НЬЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виняньчити всіх або багатьох. Я в їх усіх дітей повиняньчувала (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах