повичка

Пови́чка, -ки

ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повичка — див. звичай Словник синонімів Вусика
  2. повичка — -и, ж., діал. Звичка, звичай. Великий тлумачний словник сучасної мови