повк
Повк, -ку
м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повк — -у, ч., діал. Полк. Великий тлумачний словник сучасної мови