повк

Повк, -ку

м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повк — -у, ч., діал. Полк. Великий тлумачний словник сучасної мови