повковник

Повко́вник, -ка

м. и пр. = полковник и пр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повковник — -а, ч., діал. Полковник. Великий тлумачний словник сучасної мови