повнеча

Повне́ча, -чі

ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнеча — див. багато Словник синонімів Вусика