поводдя

Поводдя, -дя

с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поводдя — пово́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поводдя — див. повіддя I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поводдя — ПОВО́ДДЯ див. пові́ддя¹. Словник української мови у 20 томах
  4. поводдя — ПОВО́ДДЯ див. пові́ддя¹. Словник української мови в 11 томах