повозитоньки
Повози́тоньки
гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me