повозочка

Повозка, -ки

ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me