повпихати
Повпиха́ти, -ха́ю, -єш
гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повпихати — повпиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повпихати — -аю, -аєш, док., перех. Впхнути всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повпихати — ПОВПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Впхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Повпихала обох швидче [швидше] в хату та й двері причинила (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- повпихати — ПОВПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Впхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Повпихала обох швидче [швидше] в хату та й двері причинила (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах