повідгороджувати
Повідгороджувати, -джую, -єш
гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідгороджувати — повідгоро́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повідгороджувати — -ую, -уєш, док., перех. Відгородити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повідгороджувати — ПОВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Відгородити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Повідгороджували свої городи (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- повідгороджувати — ПОВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відгородити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Повідгороджували свої городи (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах