повідколупувати

Повідколупувати, -пую, -єш

гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідколупувати — повідколу́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідколупувати — ПОВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що. Відколупати все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах