повідколупувати
Повідколупувати, -пую, -єш
гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідколупувати — повідколу́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повідколупувати — ПОВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що. Відколупати все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах