1. Словник української мови Грінченка

повідлучати

Повідлуча́ти, -ча́ю, -єш

гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідлучати — повідлуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідлучати — -аю, -аєш, док., перех. Відлучити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Відлучити всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
  4. повідлучати — ПОВІДЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відлучити всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах