1. Словник української мови Грінченка

повідня

Повідня́, -ні́

ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (см. пеньок); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідня — -і, ж. Знаряддя, що його використовують стельмахи для вигинання ободів. Великий тлумачний словник сучасної мови