1. Словник української мови Грінченка

повідправляти

Повідправля́ти, -ля́ю, -єш

гл.

1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187.

2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідправляти — повідправля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідправляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Відправити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 2》 Закінчити відправу в церквах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідправляти — ПОВІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. Відправити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Приїхавши додому, я як стій повідправляв чужих людей, кажучи їм, що вже більше ложок не буду робити (І. Франко). 2. Закінчити відправу в церквах. Словник української мови у 20 томах
  4. повідправляти — ПОВІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Відправити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Приїхавши додому, я як стій повідправляв чужих людей, кажучи їм, що вже більше ложок не буду робити (Фр., II, 1950, 135). 2. Закінчити відправу в церквах. Словник української мови в 11 томах