повільненько
Повільно
нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повільненько — повільне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повільненько — див. поволі Словник синонімів Вусика
- повільненько — присл. Пестл. до повільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повільненько — ПОВІЛЬНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до пові́льно. То дощ, то знов спека, така що й боже! А якби повільненько, то хліб кращий був би (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- повільненько — ПОВІЛЬНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до пові́льно. То дощ, то знов спека, така що й боже! А якби повільненько, то хліб кращий був би (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах