повіншування

Повіншува́ння, -ня

с. Поздравленіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повіншування — повіншува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. повіншування — -я, с., рідко. Дія за знач. повіншувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повіншування — ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. повіншування — ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Л. Укр., III, 1952, 666). Словник української мови в 11 томах