повірувати

Повірувати, -рую, -єш

гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повірувати — пові́рувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повірувати — -ую, -уєш, док. Вірувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повірувати — ПОВІ́РУВАТИ, ую, уєш, док. Вірувати якийсь час. Повіруєм ще трохи в волю, А потім жити почнемо Межи людьми, як люде (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. повірувати — ПОВІ́РУВАТИ, ую, уєш, док. Вірувати якийсь час. Повіруєм ще трохи в волю, А потім жити почнемо Межи людьми, як люде (Шевч., II, 1963, 7). Словник української мови в 11 томах