повірувати
Повірувати, -рую, -єш
гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повірувати — пові́рувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повірувати — -ую, -уєш, док. Вірувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повірувати — ПОВІ́РУВАТИ, ую, уєш, док. Вірувати якийсь час. Повіруєм ще трохи в волю, А потім жити почнемо Межи людьми, як люде (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- повірувати — ПОВІ́РУВАТИ, ую, уєш, док. Вірувати якийсь час. Повіруєм ще трохи в волю, А потім жити почнемо Межи людьми, як люде (Шевч., II, 1963, 7). Словник української мови в 11 томах