1. Словник української мови Грінченка

погаслий

Погаслий, -а, -е

Угасшій. Скільки виточила сліз із старих погаслих очей, згадуючи про мене. Г. Барв. 406.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погаслий — пога́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. погаслий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до погаснути. 2》 у знач. прикм., перен. Який втратив силу, блиск, жвавість, виразність; байдужий, невиразний. || Який втратив здатність бачити (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погаслий — ПОГА́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до пога́снути. На переднім плані три постаті .. сумно сидять над погаслим багаттям (Леся Українка); В руках тримають [жінки] малі, погаслі свічки (В. Стефаник); В житті своїм до всього маю діло .. Словник української мови у 20 томах
  4. погаслий — ПОГА́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до пога́снути. На переднім плані три постаті.. сумно сидять над погаслим багаттям (Л. Укр., II, 1951, 147); В руках тримають [жінки] малі, погаслі свічки (Стеф., І, 1949, 145); В житті своїм до всього маю діло.. Словник української мови в 11 томах