1. Словник української мови Грінченка

поглушити

Поглуши́ти, -шу́, -шиш

гл.

1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Єв. Мр. IV. 7. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками. Чуб. V. 749.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поглушити — поглуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поглушити — див. поглушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поглушити — ПОГЛУШИ́ТИ див. поглуша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. поглушити — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), ЗМЕ́НШУВАТИ, ПРИМЕ́НШУВАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ПЛЮВАТИ)... Словник синонімів української мови
  5. поглушити — ПОГЛУШИ́ТИ див. поглуша́ти. Словник української мови в 11 томах