погнисти

Погнисти, погнити, -нию, -єш

гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погнисти — погни́сти́ дієслово доконаного виду погнити рідко Орфографічний словник української мови
  2. погнисти — див. погнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погнисти — ПОГНИ́СТИ́ див. погни́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. погнисти — ПОГНИ́СТИ́ див. погни́ти. Словник української мови в 11 томах