1. Словник української мови Грінченка

поголосити

Поголоси́ти, -шу́, -сиш

гл. Поплакать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поголосити — поголоси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поголосити — -лошу, -лосиш, док. Голосити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поголосити — ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. поголосити — ПОГОЛОСИ́ТИ, лошу́, ло́сиш, док. Голосити якийсь час. Підійшли двоє робочих і забрали Андрія. Не дали Маланці поголосити (Коцюб., II, 1955, 49). Словник української мови в 11 томах