погонь

Пого́нь, -ні

ж. = погоня. Мнж. 26. Погонь за мною. Мет. 100. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти. АД. І. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погонь — -і, ж., діал. Погоня. Великий тлумачний словник сучасної мови