1. Словник української мови Грінченка

погоїти

Погоїти, -го́ю, -їш

гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погоїти — пого́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погоїти — -ою, -оїш, док., перех. Загоїти все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погоїти — Пого́їти, -го́ю, -го́їш; пого́й, -го́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. погоїти — ПОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що. Загоїти все або багато чого-небудь. * Образно. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  5. погоїти — ПОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Загоїти все або багато чого-небудь. *Образно. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров’ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов’ю (Крим., Вибр., 1965, 65). Словник української мови в 11 томах