погрімання

Погріма́ння, -ня

с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою. К. ЧР. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрімання — погріма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. погрімання — ПОГРІМА́ННЯ див. погрима́ння. Словник української мови у 20 томах