погустішати

Погустішати, -шаю, -єш

гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погустішати — погусті́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погустішати — -ає. Док. до густішати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погустішати — Погусті́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. – Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, – говорив о. Артемій (І. Нечуй-Левицький); Парки, що стояли вдень у зеленавому мареві першої дрібної ще в кронах зелені, зараз, у місячному сяйві... Словник української мови у 20 томах
  5. погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. — Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, — говорив о. Артемій (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах