погустішати
Погустішати, -шаю, -єш
гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погустішати — погусті́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погустішати — -ає. Док. до густішати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погустішати — Погусті́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. – Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, – говорив о. Артемій (І. Нечуй-Левицький); Парки, що стояли вдень у зеленавому мареві першої дрібної ще в кронах зелені, зараз, у місячному сяйві... Словник української мови у 20 томах
- погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. — Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, — говорив о. Артемій (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах