подвійно
Подвійно
нар. Вдвойнѣ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвійно — подві́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- подвійно — див. удвоє Словник синонімів Вусика
- подвійно — Присл. до подвійний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвійно — Подві́йно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подвійно — ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Леся Українка); Надходило Перше травня .. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
- подвійно — ПОДВІ́ЙНО. Присл. до подві́йний 4. У нас мама гостювала тижнів півтора, і за той час у нас в хаті подвійно людей було (Л. Укр., V, 1956, 110); Надходило Перше травня.. Воно мало бути для мене подвійно радісним: і святом весни, і днем закінчення школи (Минко, Моя Минківка, 1962, 113). Словник української мови в 11 томах