подеревеніти

Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш

гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подеревеніти — Подеревені́ти і -в’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. подеревеніти — ПОДЕРЕВЕНІ́ТИ див. подерев'яні́ти. Словник української мови у 20 томах