подеревеніти
Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш
гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подеревеніти — Подеревені́ти і -в’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подеревеніти — ПОДЕРЕВЕНІ́ТИ див. подерев'яні́ти. Словник української мови у 20 томах