подозволяти
Подозволя́ти, -ля́ю, -єш
гл. Дозволить (многимъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подозволяти — подозволя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подозволяти — -яю, -яєш, док., перех. Дозволити всім або багатьом, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кому із інфін. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах