подозволяти

Подозволя́ти, -ля́ю, -єш

гл. Дозволить (многимъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подозволяти — подозволя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подозволяти — -яю, -яєш, док., перех. Дозволити всім або багатьом, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кому із інфін. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. подозволяти — ПОДОЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Дозволити всім або багатьом, усе або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах