подок
Подок, -дка
м.
1) ум. отъ під.
2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова. Шух. I. 112.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подок — подо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- подок — -дка, ч. 1》 Зменш. до під I. 2》 Місце у млині, де встановлено жорна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подок — ПОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до під¹. 2. Місце у млині, де встановлено жорна. Словник української мови у 20 томах
- подок — ПОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до під¹. 2. Місце у млині, де встановлено жорна. Словник української мови в 11 томах