подок

Подок, -дка

м.

1) ум. отъ під.

2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова. Шух. I. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подок — подо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. подок — -дка, ч. 1》 Зменш. до під I. 2》 Місце у млині, де встановлено жорна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подок — ПОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до під¹. 2. Місце у млині, де встановлено жорна. Словник української мови у 20 томах
  4. подок — ПОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до під¹. 2. Місце у млині, де встановлено жорна. Словник української мови в 11 томах