подоліти

Подоліти, -лію, -єш

гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подоліти — див. подолувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подоліти — Подола́ти, -ла́ю, -ла́єш і рідше подолі́ти, -лі́ю, -лі́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови у 20 томах
  4. подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови в 11 томах