подоліти
Подоліти, -лію, -єш
гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подоліти — див. подолувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подоліти — Подола́ти, -ла́ю, -ла́єш і рідше подолі́ти, -лі́ю, -лі́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови у 20 томах
- подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови в 11 томах