подохнути
Подо́хнути, -немо, -нете
гл. Издохнуть (о многихъ). Коли прилетіло дві вороні та зачали клювать та й подохли. Рудч. Ск. II. 181.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подохнути — подо́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подохнути — див. подихати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подохнути — ПОДО́ХНУТИ див. подиха́ти². Словник української мови у 20 томах
- подохнути — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
- подохнути — ПОДО́ХНУТИ див. подиха́ти². Словник української мови в 11 томах