подупельник

Подупельник, -ка

м.

1) Лакомка, баловень. Лохв. у.

2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подупельник — див. звабник Словник синонімів Вусика
  2. подупельник — ПОДУ́ПЕЛЬНИК, а, ч., діал. 1. Ласун. 2. Мазун. 3. Бабій, ловелас. Словник української мови у 20 томах