подурнішати
Подурнішати, -шаю, -єш
гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подурнішати — подурні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подурнішати — -аю, -аєш. Док. до дурнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (Коцюб., III, 1956, 189). Словник української мови в 11 томах