подурнішати

Подурнішати, -шаю, -єш

гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подурнішати — подурні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подурнішати — -аю, -аєш. Док. до дурнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (Коцюб., III, 1956, 189). Словник української мови в 11 томах