подюґати

Подю́ґати, -ґаю, -єш

гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me