подівок

Подівок, -вку

м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me