подівок
Подівок, -вку
м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me