подірчавіти
Подірчавіти, -вію, -єш
гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подірчавіти — подірча́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подірчавіти — -іє. Док. до дірчавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подірчавіти — ПОДІРЧА́ВІТИ, іє, док., без дод., розм. Вкритися дірками. Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Панас Мирний); Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- подірчавіти — Подірча́віти, -вію, -вієш, -віє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подірчавіти — ПОДІРЧА́ВІТИ, іє. Док. до дірча́віти. Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Мирний, І, 1954, 191). Словник української мови в 11 томах