1. Словник української мови Грінченка

пожичати

Пожича́ти, -ча́ю, -єш

гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожичати — ПОЖИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, діал. Позичати. Словник української мови у 20 томах