позавдавати
Позавдавати, -даю́, -єш
гл. То-же, что и завдати, но о многихъ или о многомъ: Я вас у Сібір позавдаю. Г. Барв. 311.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавдавати — позавдава́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позавдавати — -аю, -аєш, док., перех., заст. Примусово віддати, заслати куди-небудь усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавдавати — ПОЗАВДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, заст. Примусово віддати, заслати куди-небудь усіх або багатьох. – Я вас у Сибір позавдаю! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- позавдавати — ПОЗАВДАВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., заст. Примусово віддати, заслати куди-небудь усіх або багатьох. — Я вас у Сибір позавдаю! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах