позавірчувати

Позавірчувати, -чую, -єш

гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками. Левиц. І. 330.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавірчувати — позаві́рчувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. позавірчувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Пообмотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавірчувати — ПОЗАВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, діал. Пообмотувати. Словник української мови у 20 томах
  4. позавірчувати — ПОЗАВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Пообмотувати. Словник української мови в 11 томах