позадівати
Позадіва́ти, -ва́ю, -єш
гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позадівати — позадіва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- позадівати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Задіти кудись усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позадівати — ПОЗАДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Розмістити, розташувати кого- або що-небудь невідомо де (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Один снаряд розірвався, розвалив кузню, відчикрижив і кудись позадівав чотири пальці з лівої руки майстра (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- позадівати — ПОЗАДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Задіти кудись усе або багато чого-небудь. Ой чому ж ти, легінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах