1. Словник української мови Грінченка

позалучати

Позалуча́ти, -ча́ю, -єш

гл.

1) Завербовать (многихъ).

2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позалучати — позалуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позалучати — -аю, -аєш, док., перех. Залучити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позалучати — ПОЗАЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого. Залучити всіх або багатьох. До нового проекту позалучали науковців з багатьох різних інституцій (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. позалучати — ПОЗАЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Залучити всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах