1. Словник української мови Грінченка

позаповідати

Позаповідати, -даю, -єш

гл.

1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк.

2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаповідати — позаповіда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови