позатверджувати

Позатве́рджувати, -джую, -єш

гл. Утвердить (во множествѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позатверджувати — позатве́рджувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позатверджувати — ПОЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Затвердити всіх або багатьох, все або багато чого-небудь. Позатверджувати постанови; Позатверджувати кандидатів на посаду мера. Словник української мови у 20 томах