позаховувати
Позаховувати, -вую, -єш
гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаховувати — позахо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаховувати — -ую, -уєш, док., перех. Заховати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позаховувати — ПОЗАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Помістити все або багато чого-небудь у таємному місці, надати всім або багатьом таємний притулок. Позаховував [Петро] свої книжки та всякі речі (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
- позаховувати — ПОЗАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заховати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Позаховував [Петро] свої книжки та всякі речі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 126). Словник української мови в 11 томах