1. Словник української мови Грінченка

позачинювати

Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -няю, -єш

гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позачинювати — позачи́нювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позачинювати — див. позачиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти. Словник української мови в 11 томах