позаїдати
Позаїда́ти, -да́ю, -єш
гл.
1) Заѣсть (во множествѣ).
2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801.
3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаїдати — позаїда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаїдати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Загризти до смерті всіх чи багатьох. || Часто й дуже кусати, жалити (про комах). 2》 перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх чи багатьох. 3》 чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. кого, перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
- позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох. 3. чим і без додатка. Словник української мови в 11 томах